До річниці виводу військ з Республіки Афганістан...

ЧЕРЕЗ ПЕКЛО АФГАНСЬКОЇ ВІЙНИ
Моя розповідь присвячена випускнику ліцею у якому я навчаюся. Будучи зовсім юним хлопцем його було призвано до лав армії і відправлено на службу до Афганістану. Там і згоріла свіча молодого юнака із Золочева, його ім’я мої земляки запам’ятали назавжди.
Олійник Володимир Віталійович, рядовий, снайпер мотоманевр, групи прикордонних військ, народився він 10 жовтня 1967 року в смт Золочів Харківської області. Працював слюсарем на заводі. До Збройних Сил СРСР призваний 24 жовтня 1985 року Золочівським районним військовим комісаріатом. Після чого був відправлений для подальшого несення служби до Республіки Афганістан. Володимир брав участь в 14 бойових операціях і рейдах.
Його життя обірвалося трагічно 25 серпня 1986 року. Він десантувався з вертольота першим, з ходу відкрив вогонь, прикриваючи товаришів. В ході бою був важко поранений, проте продовжував вести вогонь. Помер на полі бою від великої втрати крові.
За мужність і відвагу нагороджений орденом Червоного Прапора (посмертно). Його похорони запам’яталися багатьом мешканцям селища. Данину пам’яті юнакові прийшла віддати переважна більшість золочівців. Дуже важко було дивитися на згорьовану матір Героя, який загинув на нікому не потрібній війни. Щорічно учні ліцею вшановують пам'ять Володимира Віталійовича прибираючи його могилу на Соснівському кладовищі у Золочеві.
З метою увіковічення пам’яті героя Афганської війни рішенням сесії Золочівської селищної ради його ім’ям була названа одна з вулиць у селищі. На фасаді комунального закладу «Золочівський ліцей №2» Золочівської селищної ради встановлено меморіальну дошку героїчно загиблому випускнику школи, який пав смертю хоробрих у Афганістані.
За ініціативи Золочівської районної спілки ветеранів Афганістану у 1987 році започатковано проведення щорічного туристичного зльоту на приз воїна-інтернаціоналіста Володимира Олійника. Ліцей №2 ставав переможцем цих змагань 32 рази.
Кожного року у закладі проводяться тематичні зустрічі з бойовими побратимами Володі. У кожного з них своя історія війни, яку вони пройшли не шкодуючи свого життя, виконуючи свій військовий обов’язок йшли на вірну смерть. Ми ніколи не забудемо про подвиг нашого земляка і з гордістю будемо передавати його історію для майбутніх поколінь. Ми пишаємося такими мужніми і хоробрими юнаками. Вічна пам'ять Володимиру Віталійовичу…
Шпак Дар'я, учениця 8-А класу комунального закладу «Золочівський ліцей №2» Золочівської селищної ради.
Керівник: Барбін Сергій Сергійович, заступник директора з навчальної роботи
Коментарi